Голова Єпархіального відділу у справах молоді архімандрит Іоасаф (Перетятько): «Активність молоді залежить ще й від небайдужості самих священнослужителів»

Інтерв’ю з головою Єпархіального відділу у справах молоді
архімандритом Іоасафом (Перетятько)

Отець Іоасаф, розкажіть будь ласка, про роботу Вашого відділу.

Відділ у справах молоді Київської єпархії займається , перш за все , координацією молодіжних проектів, які вже існують при різних парафіях міста Києва. Взагалі, про всі проекти нашого відділу можна дізнатися на сайті «Молодість не байдужа» www.molodost.in.ua. Наприклад, при Свято-Ольгинському храмі діє молодіжна організація з безліччю напрямів, один з яких - «Школа рятувальників» . У Києві є «Православні скаути України», яких очолює протоієрей Іоанн Тронько. Це такі осередки по роботі з підлітками, але є й молодіжні осередки. При храмі на честь святих мучеників Адріана і Наталії також існує багато різних молодіжних ініціатив. Але, звісно, потрібна якась база, де можна було б зібрати більшість активної молоді. У нашому місті існує два таких місця. Це - наш Іонинський монастир і храм на честь преподобного Агапіта Печерського. Виходячи з цього, формується певна структура. На різних парафіях, в залежності від кількості молоді та активності священнослужителя, є різні ініціативи. І якщо священикові потрібна якась допомога або у координації, або у людських ресурсах, то зробивши оголошення на «молодіжці», він може цю допомогу отримати. Хто бував на молодіжних зустрічах у Іонинському монастирі, знає, як багато у нас робиться оголошень з різних храмів. Запрошують на зустрічі клубу «Двох сердець» молодих людей, які не можуть знайти другу половинку. Тут же викладаються оголошення про виставку в якомусь храмі, запрошення на зустріч з цікавою людиною в галереї «Соборній» , про волонтерів для поїздки в дитячий будинок тощо. Такі великі осередки необхідні, насамперед, для того, що б легше було зібрати людей і, природно, отримувати духовну користь. При цьому необхідно взяти до уваги, що активність молоді залежить ще й від небайдужості самих священнослужителів.

Є думка, що молоді в Церкві після богослужіння нічим зайнятися, чи так це?

Я знаю по Іонинському монастирю, але гадаю, що й при кожному храмі існують свої дружні групи. Молоді люди разом ходять в кіно, на каток, по неділях беруть участь у різноманітних волонтерських місіях: хто їздить у будинок престарілих, хто у дитячий будинок. Наша молодь може вибирати, як їй проводити вільний час. Волонтерство, походи у гори чи просто товариські посиденьки - є величезний вибір пропозицій. Тому думка, що молоді після служби нічим зайнятися, однозначно хибна. Варто зауважити, що зараз у багатьох храмах під час служби за підсвічниками доглядають далеко не старі люди, і після служби прибирають храм не бабусі, а саме молодь. Наприклад, при нашому монастирі є чайна, де після недільної служби всі парафіяни можуть випити чаю, і обслуговує цей заклад молодь. Це все можна організувати при будь-якому храмі. Так що майже на кожній парафії є своє парафіяльне життя, що стосується саме молодих людей. Одного разу на світському ярмарку мені було дуже цікаво спостерігати, як молоді люди з однієї київської парафії продавали свої вироби ручної роботи. . Це цікаво, тому що саме це і дає можливість молодим людям бути постійно зайнятими. І скажу більше: таким чином і церковна і не церковна молодь привчається до того, що можна цікаво проводити вільний час, не напиваючись і не витрачаючи на дозвілля тисячі гривень.

У розумних молодих людей виникає безліч питань про Бога, віру, сенс життя, бувають важкі особисті проблеми. Чи є телефон, поштова адреса або просто місце, куди вони можуть звернутися?

Що стосується конкретно телефону, то ми над цим думаємо. Досвід показує, що такий «телефон довіри» дуже актуальний. Але для цього потрібні певні ресурси і зараз їх, на жаль, немає. Будемо молитися Богу, що б Господь дав нам можливість організувати «телефон довіри» саме для молодих людей. Єдине, що можна запропонувати такій молодій людині - коли в нього виникають, або вже є якісь проблеми, - це звернутися до нас на сайт волонтерського руху «Молодість не байдужа» . У нас є і консультації юриста, і консультації психолога, і консультації священика. Ну а найпростіше - прийти о 19:00 в Іонинський монастир на «молодіжку» і поспілкуватися в цій обстановці. Коли людині нікуди себе подіти, вона завжди може знайти собі якусь компанію за інтересами. А от коли перед людиною насправді стоїть питання про сенс життя або бувають важкі особисті життєві проблеми, то в цій ситуації - як один з варіантів - потрібно дивитися до чого ця людина тяжіє, що їй цікаво, чим її можна захопити. Наприклад, у нас була така ситуація, коли прийшла мама і привела з собою сина-підлітка з проханням допомогти чимось його зайняти. Ми відправили його до скаутів. І цей хлопець захопився скаутингом, який для нього став новим і важливим відкриттям. Так що, коли у молодої людини виникають якісь серйозні проблеми, то у Києві є, куди звернутися, де можна знайти заняття за інтересами. Можна зосереджувати всю діяльність в одному місці, але православний Київ повинен жити різноманітним життям. Ще є рятувальники, сестри милосердя і багато інших молодіжних проектів, для яких спеціально проводиться навчання, і є місця, куди можна просто прийти послухати священика.

Часто для молодих православних людей є проблема вибору чоловіка або дружини, що б Ви порадили?

Насамперед, потрібно не забувати, що у виборі чоловіка чи дружини потрібно не завищувати планку, з одного боку, а з іншого - потрібно вірити Богові. Ще в ХІ столітті знаменитий поет Омар Хайям сказав, що краще бути одному, ніж разом з ким попало. Чому ж ми так мало любимо Бога і не довіряємо Йому? Коли Господь нам нікого не посилає, може це якраз і є найкращий для нас вибір. Адже Богові видніше. Може ми в цьому шлюбі, зрештою, занапастили себе? Адже що Господь хоче від нас? Досконалості! І Він-то знає, якщо ця дівчина вийде заміж, то через півроку вона впаде у відчай, бо не зможе соціально реалізовуватися. Я можу сказати, що кожна неодружена людина може дуже легко реалізовуватися в соціальному середовищі, стати фахівцем, професіоналом у тій чи іншій галузі. Ми чомусь забуваємо про те, що в такому питанні потрібно довіряти Богу. І як я вже казав, у Києві існують клуби для людей, які не можуть знайти свою другу половинку.

Що б Ви побажали читачам нашого сайту?

Читачам сайту Київської Митрополії хочу побажати, перш за все, горіння духу і пам'ятати, що теплуватість (байдужість) - це найстрашніший стан.

© 2013–2014 Офіційний сайт Київської Митрополії Української Православної Церкви

Передрук матеріалів тільки за наявності посилання

Зворотній зв'язок info@mitropolia.kiev.ua