У день пам’яті священномученика Костянтина Київського єпископ Боярський Феодосій звершив богослужіння на місці поховання святителя

10 листопада, у день мученицької кончини священномученика Костянтина (Д’якова), митрополита Київського, вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій відвідав Лук'янівське кладовище у столиці, де в храмі на честь святої великомучениці Єкатерини звершив Божественну літургію.

Його Преосвященству співслужили: благочинний Кладовищенського благочиння протоієрей Сергій Вейго, настоятель храму протоієрей Олександр Безкровний та духовенство Києва. Під час богослужіння владикою була піднесена молитва Господу Вседержителю про мир і припинення міжусобної ворожнечі в Україні, а також заупокійна молитва про всіх, хто невинно постраждав в радянські роки безбожних гонінь за віру.

Після закінчення літургії владика вимовив проповідь про сповідництво і мучеництво в Церкві, а потім відбулася хресна хода до місця поховання священномученика Костянтина (Д’якова), митрополита Київського, і багатьох інших киян, невинно убитих у роки безбожного гоніння у ХХ столітті. На могилі священномученика було звершено молебень.

Митрополит Київський, екзарх України Костянтин (Костянтин Григорович Д’яков) народився 21 травня 1871 року в родині священика. Духовну освіту здобув у Харківській семінарії, після закінчення якої, прийнявши священний сан, став законовчителем харківських середніх навчальних закладів. У 1923 році був заарештований, але офіційних звинувачень йому пред’явлено не було. У 1924 році він приймає чернецтво з ім’ям Костянтин. Святішим патріархом Тихоном був висвячений на єпископа Сумського, тимчасово керуючого Харківською єпархією. 12 листопада 1927 р. стає архієпископом Харківським і Охтирським, а з 1929 року тимчасово займає Дніпропетровську кафедру. 18 травня 1927 р. владика стає членом Тимчасового Патріаршого Священного Синоду при заступнику патріаршого місцеблюстителя митрополиті Сергії (Страгородському). З 1932 р. – екзарх України, з 1934 р. – митрополит Київський. 16 вересня 1937 р. владика Костянтин знову був звинувачений у “контрреволюційній діяльності”. В обвинувальній довідці навпроти прізвища Д’яков значиться: “… активний член антирадянської контрреволюційної організації церковників-тихонівців”.

10 листопада 1937 р. загинув під час допиту в Лук’янівській в’язниці. 19 жовтня 1993 р. Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви митрополит Костянтин був причислений до лику святих з днем пам’яті 1 червня.

© 2013–2014 Офіційний сайт Київської Митрополії Української Православної Церкви

Передрук матеріалів тільки за наявності посилання

Зворотній зв'язок info@mitropolia.kiev.ua