«В ідеалі храм повинен проектуватися як частина інфраструктури мікрорайону міста»


1Інтерв'ю з головою Єпархіального відділу з питань архітектури, будівництва та охорони пам'яток церковного зодчества протоієреєм Петром Семащуком

Отець Петро, розкажіть, будь ласка, про роботу Вашого відділу.

Відділ створено з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира 13 березня 2013 року. Робота відділу регламентується «Положенням про Відділ з питань архітектури, будівництва та охорони пам'яток церковного зодчества Київської єпархії УПЦ». Згідно з Положенням, головне завдання Відділу - надання консультацій з питань будівництва культових споруд та інших будівель церковної інфраструктури та вирішення всіх питань, що логічно випливають з цього. Також передбачено проведення археологічних розкопок на місцях, пов'язаних з православними святинями, на місцях зруйнованих храмів і монастирів. При Архітектурному відділі створено Консультаційну раду, до складу якої входять архітектори, інженери, історики та археологи. Фактично, щодня до нас звертаються з різними питаннями, що стосуються будівництва, і ми намагаємося дати вичерпну відповідь і знайти вирішення тієї чи іншої проблеми.

Також наш відділ веде роз'яснювальну та просвітницьку роботу, яка здійснюється у форматі написання статей, проведення екскурсій, лекцій, семінарів, конференцій тощо. Практично кожен захід відділу відкритий для всіх бажаючих, про що ми своєчасно інформуємо на нашому офіційному сайті  arhotdel-eparhia.kiev.ua.

Які питання Ви піднімаєте на лекціях, екскурсіях, семінарах?

За час роботи Відділу на практичних семінарах ми торкалися питань будівництва та обслуговування дерев'яних храмів, а також безпечної експлуатації дерев'яних конструкцій. Напередодні великих свят проводили семінар на тему: «Пожежна безпека в житті православного приходу», на якому співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій поділилися не тільки теоретичною складовою такої важливої діяльності, як дотримання пожежної безпеки, але й запропонували практичні заняття з пожежогасіння.

6Хочу підкреслити, що кожен семінар носить практичний характер. Так, наприклад, на семінарі з управління вартістю будівництва учасники обговорили особливості ціноутворення в неприбуткових та благодійних організаціях, розглянули норми Податкового Кодексу України, що стосуються релігійних організацій. Аналізували кошторис ремонтних робіт храмів, виконаних у програмних комплексах "АВК-5" і "Експерт - Кошторис - Онлайн". Також змогли на практиці дізнатися, як економити час і кошти за рахунок функціональних можливостей програмних комплексів з складання кошторисів і управління будівництвом. Учасники семінару отримали рекомендації щодо особливостей створення кошторисної документації та її архівації при будівництві храмів.

Крім власних планових семінарів ми беремо участь у різноманітних суміжних заходах. Наприклад, організованих Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Несподіваним стало запрошення організаторів "Климентівських читань" виступити з доповіддю у Центрі польських та європейських студій Національного університету "Києво -Могилянська академія" ( НаУКМА).

А чим принципово новим виділяються екскурсії, організовувані Відділом архітектури?

По-перше, вони у нас безкоштовні. По-друге, на екскурсіях ми особливий акцент робимо на елементах архітектури у той чи інший історичний період часу.

Так, до ювілею 1025-річчя Хрещення Київської Русі відділ організував цикл тематичних екскурсій під загальною назвою «Вулицями Хрещення Русі», які проводив відомий історик і екскурсовод Михайло Кальницький. Усі бажаючі отримали можливість ознайомитися з історичними подіями, пов'язаними з цією визначною датою. Екскурсанти відвідали місце, де колись стояла Десятинна церква та інші святині періоду введення християнства на Русі, побували біля пам'ятника князю Володимиру й у відродженій каплиці на Хрещатицькому джерелі в колоні Магдебурзькому праву.

У каплиці на честь Хрещення Русі з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира мною було звершено перший водоосвятний молебень.

Ми для себе зробили відкриття, що у справі будівництва нових, відновлення і підтримки історичних об'єктів не потрібно  недооцінювати екскурсії та паломництва.

Але який зв'язок між Відділом архітектури та паломництвами?

художники_021На Всеукраїнській конференції, присвяченій питанням розвитку паломницького руху в Україні та за кордоном, мені випала можливість поділитися своїми спостереженнями. Паломництво продовжує час існування святині, сприяє її збереженню, вивченню і навіть відродженню. Паломницькі групи проникають в регіони, де святині були втрачені або в богоборчий період, або під час воєн та природних катастроф, або через відсутність ресурсів і грамотної культурної політики. Шануючи втрачені святині, прочани допомагають відродженню храмів і монастирів, при цьому відроджують колективну історичну пам'ять народу.

Для тих, хто хоче отримати повноцінне, детально і системно викладене уявлення про церковне зодчество й образотворче мистецтво, ми на базі Духовно-просвітницького центру «Київський Єрусалим» започаткували цикл лекцій, присвячений зодчеству та іконографії.

Чи у всіх районах Києва вистачає храмів?

Наразі у Києві, за попередніми даними, налічується близько 150 типових храмів різних деномінацій, з них близько 70 - нашої Церкви. Тут не враховуються храми в пристосованих приміщеннях, храми, що будуються і т. п. На сьогодні у Києві зареєстровано 2,7 мільйона чоловік. А тепер візьмемо 1914 рік, коли у Києві проживало максимум 626 тисяч людей. Так от, на той час нараховувалося близько 200 різних храмів, з них 180 - православних. Різниця, як бачите, помітна.

З одного боку, можна констатувати критичний брак храмів у Києві, особливо на лівому березі у спальних районах. Багато сучасних «висоток» здатні вмістити жителів цілого села, для якого призначався в минулому окремий священик. При цьому, у проекті з самого початку не передбачене відведення місця під храм. Отже, виникає проблема землевідведення. За кожен шматок київської землі ведуться, у буквальному смислі, цілі «війни». Незаплановане будівництво храму на окремому «клаптику» і, особливо, у паркових зонах, справедливо сприймається  як вторгнення, і навіть як рейдерство.

Але протиборство і спротив зникають, коли долається прірва у ставленні до Церкви. Процес розвінчання стереотипів  - нелегка справа, й у цьому питанні багато залежить від особистості священика. Також, у питанні організації простору навколо храму слід пам'ятати про людей і не слід цього недооцінювати. Правильне вирішення  даного питання - запорука успішного розвитку парафії.

Що Ви вкладаєте в поняття «організації простору навколо храму»?

В ідеалі храм повинен проектуватися як частина інфраструктури мікрорайону. У цьому випадку у проект можуть бути внесені всі необхідні елементи, які роблять храм центральним об'єктом не за місцем розташування, але за функціональним об'єднуючим характером. Знову ж, в ідеалі сучасний храм в мегаполісі - це центр паркової зони зі своїм дитячим і, можливо, спортивним майданчиками. У такому випадку храм стає одним цілим з оточуючою територією, а тому не мислиться як місце, куди люди заходять тільки по великих церковних святах.

Наскільки гостро стоїть проблема нестачі храмів у Києві?

Звичайно, у Києві проблема храмів не така гостра, як, скажімо, у Москві, де буває один, і то тимчасовий храм на 100-120 тисяч населення. Тим не менш, вона існує та потребує нагального вирішення.

Пам'ятаю, як під час засідання комісії Київради з питань культури та духовності, яку очолював депутат Олександр Бригинець, зайшла мова про будівництво храмів у Києві. За словами депутата, дві серйозні проблеми успадкувала столиця після розпаду Радянського Союзу: катастрофічна нестача місць для паркування і храмів. Сам Олександр Бригинець живе на Оболоні, й, за його словами, на великі свята у 100 метрах від храму вже стоїть черга з людей. Однак, будувати храми потрібно не де-небудь, а там, де на них є попит.

Пан Бригинець навів цікавий приклад тактичного будівництва храму з житія преподобного Димитрія Прилуцького. Одного разу цей святий прийшов в одне поселення і звернувся до людей із закликом побудувати монастир. Але люди тієї місцевості запротестували проти цього задуму, і преподобному довелося піти. В іншому місці він звернувся до людей з тією ж пропозицією, при цьому додавши, що дочекається осені, коли буде зібрано врожай і земельна ділянка буде звільнено під будівництво. На це жителі того поселення відповіли: «Ми зараз витопчемо весь урожай для того, щоб ти негайно почав будівництво святої обителі». В цьому криється підказка для тих, хто хоче у наш час будувати храм: спочатку потрібно підготувати людей, щоб вони усвідомили необхідність його будівництва.

Інакше кажучи, у питанні будівництва храму було б доречніше спиратися на ініціативу громади, а не влади. При цьому ініціатива має надходити від священика, але тактовно і виважено. Це не просто, проте єдиний правильний варіант.

Хто визначає архітектурний стиль сучасних храмів?

7На сьогодні фактично кожен священик, який будує храм, самостійно визначає його архітектурний стиль. На жаль, це не завжди кращі зразки, і цьому є певне пояснення. Після закінчення багаторічних гонінь на Церкву, повсюдно почалося масове будівництво храмів. Але не було на той час кваліфікованих архітекторів, які б знали специфіку будівництва культових споруд та її тонкощі, щоб побудувати бездоганний у всіх відношеннях храм. Втім, останнім часом вони все ж таки з'являються, і це свідчить про те, що у сферу церковного зодчества приходять потрібні люди.

Хотілося б відзначити також, що храмова архітектура не має потурати моді. Сформовані традиційні форми з різними варіаціями на дану тему у сучасному світі працюють на контрасті.

Який з храмів Києва вважається найдавнішим?

Можна виділити кілька храмів до монгольського періоду у межах сучасного Києва, які дожили до наших днів з різним ступенем збереженості й із значними перебудовами: Софійський собор (1037), церква Архангела Михайла Видубицького монастиря (1070-1088), храм Спас на Берестові (XI - XII ст.), Троїцька церква Києво-Печерської лаври (1106) і храм Кирила Олександрійського (1140-1146).

На Ваш погляд, яку користь отримують ктитори, що виділяють кошти на будівництво або ремонт православних храмів?

Це питання лежить скоріше у моральній, ніж архітектурній площині.

По-перше, за таких людей і за їх родини постійно на богослужіннях підноситься молитва, поки стоїть храм, закликаючи Боже благословення на весь їх рід.

По-друге, якщо брати у більш глобальному сенсі, то зводячи храм, ми створюємо духовне, культурне, інтелектуальне середовище. І це позитивно впливає на суспільство.

Але в цьому питанні є і свої підводні камені, певна небезпека. Іноді люди, які беруть участь у будівництві храму, вимагають для себе певних земних благ, наприклад, - церковних нагород, які задовольняють їхнє марнославство, або, ще гірше, - політичних дивідендів. Це особливо актуально сьогодні. І, на мою думку, дуже ріже око агітаційний банер політичного кандидата на паркані храму.

А Ви знаєте такі випадки?

Так, нажаль, я зустрічав агітаційні банери, на яких була розміщена політична реклама на паркані храму. В Статуті релігійної громади вказано, що Церква не має права брати участь у політичній агітації, понад те, навіть надавати з цією метою приміщення або церковні території.

Поділіться планами на майбутнє у роботі Архітектурного відділу.

2У найближчих планах створення на платформі сайту Архітектурного відділу arhotdel-eparhia.kiev.ua своєрідного форуму. Він стане майданчиком для обміну цінною інформацією з тих чи інших питань церковного будівництва між парафіями, які знаходяться у стадії ремонту або активного будівництва.

На форумі можна буде ділитися не тільки досвідом вирішення тих або інших проблемних питань, а й, наприклад, ділитися надлишковим будівельним матеріалом.

Продовжуємо заплановані читання лекцій з церковної архітектури та іконографії, які супроводжуються фільмами і численною наочністю у формі презентацій.

Найближчий запланований семінар буде присвячений питанням права, бухгалтерського та податкового обліку релігійних організацій, що вкрай актуально для них на даний момент. Також плануємо виїзні лекції-екскурсії по храмах і монастирях України.

© 2013–2014 Офіційний сайт Київської Митрополії Української Православної Церкви

Передрук матеріалів тільки за наявності посилання

Зворотній зв'язок info@mitropolia.kiev.ua