Як сучасна освічена людина повинна уявляти собі рай і пекло?

Людина з університетською освітою повинна поважати біблійний текст і відрізняти педагогіку церковну від догматики біблійної. Є певні гносеологічні обмеження, які накладає Святе Письмо на спроби пофантазувати про наші граничні стани. Є слова Христа про пекло: Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його (Мф. 25:41). Це дуже важливо. Пекло не для людини, а для бісів. Це означає, що якщо людина там виявиться, то вона потрапить в простір абсолютно нелюдський. Жах там буде в тому, що людина там нічого не може дізнатися, зрозуміти, змінити. Для людини, може бути, це найстрашніше - коли від неї нічого не залежить, коли вона не може усвідомити, що з нею відбувається.
Що стосується раю - про це є зовсім вже зрозумілі слова: не бачив того око, не чуло вухо, і не приходило те на серце людині, що приготував Бог люблячим Його (1 Кор. 2:9). Раз не спадало на серці, тоді чого фантазувати? Уявити собі найбільшу радість у житті - і можна отримати слабеньке уявлення про те, що Господь підготовив. А загалом християнин повинен спробувати пережити і пекло, і рай тут, на землі. Рай - як набуття почуття Христа в серці своєму, а пекло - як втрату цього почуття, обезбоженню, богозалишенню.

© 2013–2014 Офіційний сайт Київської Митрополії Української Православної Церкви

Передрук матеріалів тільки за наявності посилання

Зворотній зв'язок info@mitropolia.kiev.ua