Єпископ Боярський Феодосій звершив літургію та панахиду на сороковини преставлення схімонахині Віри (Чмихової)

15 липня, на 40 день після кончини схімонахині Віри (Чмихової), з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій звершив Божественну літургію в храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських на Південному кладовищі м. Києва.

Преосвященному владиці співслужили настоятель храму протоієрей Сергій Антонюк та духовенство столиці. Після закінчення літургії єпископ Феодосій вимовив проповідь та передав в дар храму ковчег з часткою мощів преподобного Кукши Одеського - духовного отця схимонахині Віри. Також на могилі схимниці було звершено панахиду, після якої відбулася спільна поминальна трапеза. Усі, хто прийшов помолитися за упокій блаженноспочилої матінки Віри, отримали пам'ятні альбоми з її життєписом і фотографіями.

Схимонахиня Віра (Чмихова) (1930-2016) була духовною дочкою преподобного Кукши Одеського. Будучи сиротою, з дитячого віку вона часто перебувала поруч з преподобним, подорожуючи по місцях його служіння: в Києво-Печерську та Почаївську Лаври, Одеський Успенський і Хрещатицький монастирі. За свідченням очевидців, дівчинка Маргаритка - майбутня схимонахиня Віра - була одним з улюблених духовних чад святого Кукши. Преподобний за життя благословив її на прийняття чернечого постригу.

Після того, як святий відійшов у вічність, з його благословення матушка все життя прожила у Львові, будучи прихожанкою Свято-Георгіївського храму. Її добре знали і любили священнослужителі, чернецтво та миряни зі Львова, Одеси, Чернівецької єпархії, Почаєва, монастирів Святої Землі - Горненського та Марії Магдалини, а також численні чада преподобного Кукши. Пам'ятають її як Маргариту, потім монахиню Варвару і, нарешті, у великій схимі - Віру.

Всі хто знав її, можуть засвідчити, що за передреченним преподобним Кукшою, вона до глибокої старості жила з дитячою простотою, була радісною і співпереживаючою, віддаленою від світу і того, що в світі (1-е Іоанна 2: 15-17). Вона жила виключно духовним життям: глибокою вірою, безперервною молитвою, причастям святих Христових Таїн, відвідуванням святих місць, духовним спілкуванням з оточуючими, їх утішанням, зміцненням у вірі.

Останні кілька місяців свого земного життя, в зв'язку з важкою хворобою, схимниця провела в Києві. Напередодні своєї смерті, в Неділю про сліпого, будучи прикутою до інвалідного візка, схимонахиня Віра молилася на літургії та причащалася святих Христових Таїн в Хресто-Воздвиженському храмі Києва, брала участь в останній Пасхальній Хресній ході. На наступний день, прийнявши таїнство Соборування і ще раз причастившись святих Христових Таїн, матінка тихо і мирно відійшла до Господа під час акафісту Почаївській іконі Божої Матері, який виконував у запису братський хор Почаївської Лаври.

На третій день після кончини - в день віддання свята Світлого Христового Воскресіння - Пасхи відбулося відспівування і поховання схимонахині Віри по Пасхальному чину. Заупокійну літургію та відспівування в храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських на Південному кладовищі Києва звершив вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій у співслужінні духовенства. Похована схимонахиня Віра на Церковному секторі Південного кладовища в м. Києві (Центральна алея, ділянка 36 А, ряд 16, місце 5). Молитовне поминання матушки Віри планується звершувати щорічно - в день віддання Пасхи на Південному кладовищі столиці. Запрошуємо в цей день всіх, хто знав схимницю за життя, хто дізнався про неї після праведної кончини, кому вона допомогла своєю любов'ю, словом утішання або молитвами.

© 2013–2014 Офіційний сайт Київської Митрополії Української Православної Церкви

Передрук матеріалів тільки за наявності посилання

Зворотній зв'язок info@mitropolia.kiev.ua